На Нижнім Шлеску в ґлоґівско-любіньско-ліґницкым округу выдобиват ся, а пак вытаплят ся в гутах в специяльных пецах руда міди. Мід то цінний металь, котрого знаме – аж і каждий з нас в хыжы має і хоснує ріжны електричны ґратя.

Лемкы то значуча і чысленно велика ґрупа в тым реґіоні, яка підняла ся робити в Гірничо-Гутничій Копальни Міди в Любіні. Роблят на ріжных становисках і барз дбают о повірены ім задачы. Єст в році єден такій ден, котрий вынятково підчеркує памят о гірничій роботі. В григорияньскым календарі то 4. грудня/децембра, в простій бесіді званий „Барбурка”, коли приводит ся памят о Святій Варварі, покровительці копальників.

Лемкы-копальникы того дня, згідно з юлияньскым календарьом, святочні празднуют церковне свято Введіня во Храм Пресвятой Богородиці і то до Ней, Божой Матери, напрявляют своі молитвы о покровительство над вшыткыма копальниками і іх родинами. Назовни, подібно як іх польскы колеґы, приодівают ся в чорны ґальовы мундуры, носят гордо шапкы з білыма або чорныма перопушниками, а на святочных ґалях заєдно сут нагороджуваны за свою тяжку, а і часто небезпечну роботу. Барже заслужены достают специяльны шпады на доказ іх заанґажуваня і вірніст копальняному станови.

Копальництво і стараня копальників то не лем выдобываня руды міди, але тіж в інчых сторонах барз цінний чорний і бурий угель, котрым палит ся в пецах в хыжах і фабриках. До того доходят, хоц інчы, то єднако цінны дла державной економікы копалины, з котрых выдобывают хоц бы сіль, камін, ґаз, ропу, сірку і дорогоцінны металі.

Дла Лемка кажде свято зачынат ся од молитвы, од святочного богослужыня в церкви. Зато каждого рока 4. грудня/децембра копальникы стрічают ся на молитві. Праздник Введіня во Храм Пресвятой Богородиці і Приснодівы Мариі стал ся найблизшым серцю каждого копальника. Просят Божу Матір о поміч в трудах іх штоденной роботы, просячы Єй позерати на іх жытя під земльом. Споминают о Святій Варварі і заносят до Ней своі желаня і благодарны молитвы.

Православна церков св. Тройці в Любіні з єй настоятелом, о. Богданом Репелом, з великом честю зберат і запрашат того дня вшыткых копальників на богослужыня, святочну Божественну Літургію, в котрій вірны ідут до таінства сповіди і причастя. Зміцнены віром і Святым Духом, поблагословлены на дальшу діяльніст в своій роботі копальникы ідут пак до Парохіяльного Дому, де мают можливіст зо особом побыти, побесідувати, вымінити ся своім досвідчыньом, якє здобыли в нелегкій професиі.

З нагоды свята Введіня во Храм Пресвятой Богородиці і Приснодівы Мариі, а і Святой Варвары, покровителькы копальників, гутників і ін., желаме вшыткого найліпшого, дуже здоровля і того, жебы выіхати горі тілько раз, што зъіхати долов.